Луки 3 розділ
Проповідь Івана Христителя, хрищення Ісуса, родовід Ісуса Христа.
Іван Христитель
- Коли це було:
1 У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні,
2 за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія.
Згідно цих слів, виглядає, що первосвящеників було два – Анна і Кайяфа. Як подають деякі перекладачі Біблії, згідно історичних даних Тиверій був імператором Риму з 14 по 37 роки. Понтій Пилат – римський намісник Юдеї з 26 по 36 роки. Ірод Антипа, Пилип (син Ірода Великого та Клеопатри) та Лісаній були правителями вказаних територій. Анна був первосвящеником в період з 6 по 15 роки, зберігши свій вплив і після того, як первосвящеником став його зять Кайяфа – з 18 по 36 роки.
- Проповідь Івана Христителя:
3 І він перейшов усю землю Йорданську, проповідуючи хрищення покаяння для прощення гріхів,
4 як написано в книзі пророцтва пророка Ісаї: «Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому!
5 Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі, –
6 і кожна людина побачить Боже спасіння!»
Ці слова цитовані з Ісаї 40 розділ:
3 Голос кличе: На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!
4 Хай підійметься всяка долина, і хай знизиться всяка гора та підгірок, і хай стане круте за рівнину, а пасма гірські – за долину!
5 І з'явиться слава Господня, і разом побачить її кожне тіло, бо уста Господні оце прорекли!
Цікаво зауважити, що дорогу готувати належало у пустині. Пустиня – це місце з важкими умовами проживання – яким і є світ грішного людства (див. «Пустеля»). Наповнення ям – це спрощення доступності до Божої Дороги для простих людей, пониження гір – зарозумілі провідники релігій втратять свій вплив. Спасіння стане справді доступним в той час – бо Божа Істина постане в простій та доступній формі, – не так, як до цього часу подавали різні релігії. І варто додати – хоча ці слова Івана лунали тоді, вони актуальні саме в наш час – час сповнення пророцтва Ісаї у світовому масштабі.
7 А Іван говорив до людей, хто приходив, христитися в нього: «Роде зміїний, – хто навчив вас тікати від гніву майбутнього?
8 Отож, учиніть гідний плід покаяння. І не починайте казати в собі: «Маємо батька Авраама». Бо кажу вам, що Бог може піднести дітей Авраамові з цього каміння.
Ці слова Івана підтверджують, що дітьми Авраама можуть бути не лише юдеї по крові – Римлян 9 розділ:
6 Не так, щоб Слово Боже не збулося. Бо не всі ті ізраїльтяни, хто від Ізраїля,
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: в Ісаку буде насіння тобі.
Дитиною Авраама можна бути по духу – як і він, дотримуючись Божих настанов.
9 Бо вже он до коріння дерев і сокира прикладена: кожне ж дерево, що доброго плоду не родить, буде зрубане та до огню буде вкинене».
Ісус також використовував цю алегорію, та й Біблія часто надає дереву символічного значення (див. «Дерево»).
10 А люди питали його й говорили: «Що ж нам робити?»
11 І сказав він у відповідь їм: «У кого дві сорочці, – нехай дасть немаючому; а хто має поживу, – нехай робить так само».
Схожу пораду пізніше давав Ісус Христос в Нагірній Проповіді – Луки 6 розділ:
30 І кожному, хто в тебе просить – подай, а від того, хто твоє забирає, – назад не жадай.
Вочевидь, це має бути в основі Божого Устрою життя людей.
12 І приходили й митники, щоб христитись від нього, і питали його: «Учителю, що ми маємо робити?»
13 А він їм казав: «Не стягайте нічого над те, що вам звелено».
14 Питали ж його й вояки й говорили: «А нам що робити?» І він їм відповів: «Нікого не кривдьте, ані не оскаржайте фальшиво, удовольняйтесь платнею своєю».
Фактично, Іван – який був в якості пророка Іллі, що мав приготувати дорогу (див. «Ілля»), – спрощував людям шлях до Бога (на відміну від фарисеїв та книжників), і акцентував на духові поклоніння Богові, на справедливості, щедрості та відсутності егоїзму.
15 Коли ж усі люди чекали, і в серцях своїх думали всі про Івана, чи то він не Христос,
16 Іван відповідав усім, кажучи: «Я хрищу вас водою, але йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний, – Він христитиме вас Святим Духом й огнем!
Спочатку Ісус охристить Святим Духом – обере Своїх. А потім христитиме вогнем – знищить невірних – в час Кінця (наш час).
17 У руці Своїй має Він віячку, – і перечистить Свій тік: пшеницю збере до засіків Своїх, а полову попалить ув огні невгасимім».
Ці слова співзвучні з притчею Ісуса Христа про пшеницю та кукіль (Матвія 13 розділ).
18 Тож багато навчав він і іншого, звіщаючи Добру Новину народові.
- Ірод:
19 А Ірод тетрарх, що Іван докоряв йому за Іродіяду, дружину брата свого, і за все зло, яке заподіяв був Ірод,
20 до всього додав іще й те, що Івана замкнув до в'язниці.
Іван був у в’язниці до своєї смерті – коли під час святкування Ірод наказав його вбити (Матвія 14 розділ).
- Хрищення Ісуса Христа:
21 І сталося, як христились усі люди, і як Ісус, охристившись, молився, розкрилося небо,
22 і Дух Святий злинув на Нього в тілесному вигляді, як голуб, і голос із неба почувся, що мовив: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе!»
Голубом Бог вказав Іванові, Хто Його Обраний – Івана 1 розділ:
32 І свідчив Іван, промовляючи: «Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
33 І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: «Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, – це Той, Хто христитиме Духом Святим».
34 І я бачив, і засвідчив, що Він – Божий Син!»
А словами після хрищення Бог благословив Ісуса Христа на Його працю.
- Родовід Ісуса по Йосипу:
23 А Сам Ісус, розпочинаючи, мав років із тридцять, бувши, як думано, сином Йосипа, Ілія,
24 сина Маттатового, сина Левіїного, сина Мелхіїного, сина Яннаєвого, сина Йосипового,
25 сина Маттатієвого, сина Амосова, сина Наумового, сина Еслієвого, сина Наггеєвого,
26 сина Маатового, сина Маттатієвого, сина Семенієвого, сина Йосихового, сина Йодаєвого,
27 сина Йоананового, сина Рисаєвого, сина Зоровавелевого, сина Салатіїлового, сина Нирієвого,
28 сина Мелхієвого, сина Аддієвого, сина Косамового, сина Елмадамового, сина Ірового,
29 сина Ісуєвого, сина Еліезерового, сина Йоримового, сина Маттатієвого, сина Левієвого,
30 сина Семенового, сина Юдиного, сина Йосипового, сина Йонамового, сина Еліякимового,
31 сина Мелеаєвого, сина Меннаєвого, сина Маттатаєвого, сина Натамового, сина Давидового,
32 сина Єссеєвого, сина Йовидового, сина Воозового, сина Салаєвого, сина Наассонового,
33 сина Амінадавого, сина Адмінієвого, сина Арнієвого, сина Есромового, сина Фаресового, сина Юдиного,
34 сина Яковлевого, сина Ісакового, сина Авраамового, сина Тариного, сина Нахорового,
35 сина Серухового, сина Рагавового, сина Фалекового, сина Еверового, сина Салиного,
36 сина Каїнамового, сина Арфаксадового, сина Симового, сина Ноєвого, сина Ламехового,
37 сина Матусалового, сина Енохового, сина Яретового, сина Малелеїлового, сина Каїнамового,
38 сина Еносового, сина Ситового, сина Адамового, – Сином Божим.
Хоча Йосип не був тілесним батьком Ісуса Христа, та для людей було саме так – а Бог уважний до дрібниць. Тож Лука, за юдейським звичаєм, навів родовід Ісуса Христа від Йосипа. Цей родовід не настільки детальний, як в Матвія, але й тут згадуються видатні люди ізраїльського народу – Авраам, Юда, цар Давид та Зоровавель.
Цікаво: Біблія не подає роду Марії – матері Ісуса Христа. Проте, як можна зробити висновок з роду її родички Єлисавети (1 розділ), мабуть Марія була зі священицького роду Аарона, – тобто, з Левієвого племені, яке було викуплене Богові. Тому діва Марія символізувала Діву – початкову дану Богом систему цінностей для побудови схваленого Богом людського суспільства (див. «Три в одній»). Адже діва Марія з племені Левія, до того ж священицького роду Аарона, була максимально чистою в Божих очах від людей. А Ісус Христос був з племені Юди через названого батька Йосипа – не як тілесний нащадок, а як нащадок Обітниці.