Частина Сьома
Труднощі Єремії під час пророкування
Єремії 26 розділ
Проповідь Єремі на подвір’ї Господнього дому – застереження про покарання Єрусалиму. Священики та пророки намагаються вбити Єремію. Небезпека для Божих пророків серед невірного Божого народу.
Спроба вбити Єремію
- Проповідь Єремії на подвір’ї Господнього дому:
1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:
*Єгояким царював в межах 609-598 рр. до н.е.
2 «Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, – не вбав ані слова.
Фактично, Бог застеріг Єремію, щоб той не применшував слова Божого осуду.
3 Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!
Попри те, що юдеї майже весь час не бажали слухатися Бога, Він все одно посилав до них Своїх пророків та попереджав – і був готовий пробачити та відвернути біду, яка на них йшла. Яскравим прикладом Божого милосердя та готовності відмінити кару є історія з Ассирійським містом Ніневією, описана в книзі пророка Йони.
4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,
5 щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,
6 то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі»...
Це вже не вперше Бог через Єремію ставить юдеям в приклад місто Шіло – Єремії 7 розділ:
12 Бо підіть-но до місця Мого, що в Шіло, де Я спочатку вчинив був перебування для Ймення Свого, і побачите, що вчинив Я йому через лукавство Мого народу Ізраїлевого...
13 Тепер же за те, що ви робите всі оці вчинки, – говорить Господь, – і що Я говорив був до вас, промовляючи пильно, але ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказали, –
14 то зроблю цьому домові, що кликалось в ньому Ім'я Моє, що на нього надієтесь ви, і місцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так само, як Я був зробив для Шіло, –
15 і відкину Я вас від обличчя Свого, як відкинув усіх ваших братів, усе насіння Єфремове!...
Шіло було першим адміністративним та культовим центром ізраїльтян після їхнього поселення в Обіцяній Землі. А після розділення Ізраїля на два царства – Ізраїльське та Юдейське, – Шіло опинилося на території Ізраїльського царства, яке доволі швидко відійшло від Бога. Тож Шіло було зруйновано ассирійцями в 721 році до н.е. Вочевидь, для юдеїв це мав би бути яскравий приклад.
Втім, і цим Божим застереженням невірні юдеї та їхні провідники знехтували. Мало того, вони ще й агресивно повелися з Божим пророком:
- Спроба вбити Єремію:
7 І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.
8 І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: «Ти конче помреш!
9 Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця?» І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.
10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.
11 І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: «Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!»
Цікаво, що проти Божого пророка виступили саме священики та пророки – ті, хто в першу чергу б мав доносити до народу Боже Слово. Втім, на прикладі юдейських старійшин часів Ісуса Христа можемо зробити висновок, що тих священиків та пророків – які нібито були слугами Всевишнього Бога в обраному Ним місті, – вочевидь цікавив їхній статус, а не справді Боже Слово. Та це не мішало справжньому Божому пророкові доносити Божу звістку:
12 І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: «Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.
13 А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.
Єремія сміливо відповідав та наголошував, що є можливість відмінити кару.
14 А я – ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!
15 Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова».
Як бачимо, Єремія дотримувався Божого наказу звіщати сміливо та не боятися – Єремії 1 розділ:
7 Господь же мені відказав: «Не кажи: «Я юнак», бо ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу.
8 Не лякайсь перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе рятувати, говорить Господь!»
Твердість Єремії перед лицем смертельної небезпеки нагадує історію з трьома юдейськими юнаками у Вавилоні – Даниїла 3 розділ:
16 Шадрах, Мешах та Авед-Неґо відповіли та й сказали цареві Навуходоносорові: «Ми не потребуємо відповідати тобі на це слово.
17 Якщо наш Бог, Якому ми служимо, може врятувати нас з палахкотючої огненної печі, то Він урятує й з твоєї руки, о царю!
18 А якщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не служимо, а золотому бовванові, якого ти поставив, не будемо вклонятися!»
Як і ці юнаки, Єремія повністю довіряв Богові – тож можливої смерті не боявся. А Бог, як і обіцяв, врятував його:
- Відповідь князів і старших краю:
16 І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: «Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!»
17 І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:
18 «Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму – підгірками лісу...
19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?
Це мова про пророка Михея, чия книга є частиною Біблії – Михея 3 розділ:
12 О так, – через вас Сіон буде на поле заораний, а Єрусалим на руїни обернеться, а гора храмова стане взгір'ями лісу...
В часи Єзекії Бог відтермінував покарання, та, як можна зрозуміти з пророцтв того ж Єремії, не відмінив його. Тим паче, що царі часів Єремії продовжували чинити зло. Та цього разу, захищаючи Єремію, Бог дав розуму юдейським князям – і вони повірили Єремії, що він справді говорить Божим Іменем – і побоялися вбити його.
Але не всі Божі пророки діяли рішуче та безстрашно:
- Пророк Урійя:
20 І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.
21 І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.
Урійя також звіщав Боже Слово – та, на відміну від Єремії, злякався за своє життя та втік. Ще й втік до Єгипту, – втечу куди в ті часи Бог засуджував – як ми можемо читати про це в пророцтвах Єремії та Єзекіїля. Можливо, саме тому Бог і не захистив його:
22 І послав цар Єгояким людей до Єгипту, – Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.
23 І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей»...
В перекладі Огієнко припускається, що ця історія про пророка Урійю виголошена Юдейськими старійшинами – на що вказують «лапки» в кінці 23 вірша, – ніби це частина їхньої мови. Деякі інші переклади – як от, наприклад, Новий Російський Переклад, беруть 20-23 вірші в дужки – вказуючи, що це частина оповіді самого пророка Єремії, а мова Юдейських старійшин закінчується 19 віршем – і це, мабуть, виглядає більш логічним згідно контексту.
В будь-якому випадку, дотримуючись Своєї обіцянки захищати Єремію, Бог посприяв, щоб за Його пророка заступився хтось впливовий:
24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.