Гидота
Біблія містить чимало пророцтв – деякі з них вже збулись, деякі ні. А деякі – збуваються по декілька разів. Одне з таких пророцтв пропонуємо розглянути зараз. І що цікаво – сповнення цього пророцтва в минулому стало пророцтвом на наш час в значно більшому масштабі. Свій початок це пророцтво бере в книзі Даниїла 11 розділ, частково воно вже збулось, та все ще збувається. Це пророцтво виголосив Ісус Христос своїм учням і стосувалось воно Єрусалиму – Луки 21 розділ:
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, – хай не вертаються в нього!
22 Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
26 коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.
27 І побачать тоді «Сина Людського, що йтиме на хмарах» із силою й великою славою!
Для правильного розуміння наведених слів Ісуса Христа з Євангеліє від Луки варто прочитати паралельні вірші з Євангеліє від Матвія 24 розділ:
15 Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення», що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, – хто читає, нехай розуміє, –
16 тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають.
17 Хто на покрівлі, нехай той не сходить узяти речі з дому свого.
18 І хто на полі, – хай назад не вертається взяти одежу свою.
19 Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми, за днів тих!
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
21 Бо скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде.
22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
Чому саме мав бути зруйнований Єрусалим? Ісус Христос пояснив це в Луки 19 розділі:
42 і сказав: «О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.
43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх»...
- Перше сповнення пророцтва:
Так, Єрусалим мав бути зруйнованим через те, що юдеї не прийняли Божого Посланця – Ісуса Христа. Мало того – вони вбили Його! Описані в Євангеліях події почали збуватись в першому столітті нашої ери – юдеї збунтувались проти Римської імперії, провінцією якої вони були. Внаслідок цього римські війська під командуванням сирійського намісника Цестія Галла в 66 році н.е. оточили Єрусалим та ввійшли в саме місто. Юдеї заховались за стінами храму – тож римляни почали підкопувати стіни храму. Та невдовзі, практично за крок до перемоги, римляни несподівано відступили – без видимих на це причин, як пише стародавній юдейський історик Йосиф Флавій. Ізраїльтяни дуже втішились, та вважали, що їхній Бог врятував їх. Перші християни, які перебували в той час в Єрусалимі та Юдеї, і бачили всі ці події – побачили в цьому сповнення пророцтва Ісуса Христа, яке ми з вами розглядаємо, – та повтікали в гірську місцевість подалі від Єрусалиму. І правильно зробили – адже через 4 роки римляни повернулись та остаточно зруйнували Єрусалим – не залишивши «каменя на камені», як і передрікав Ісус Христос. З єрусалимського храму – гордості ізраїльтян, залишився лише малий шмат стіни – відома зараз «стіна плачу». Облога міста тривала кілька місяців, почався страшний голод, траплялись випадки канібалізму, процвітали хвороби та смерть. В Єрусалимі було вбито більше мільйона людей, а десятки тисяч були забрані в рабство. Це був жахливий період в історії єврейського народу... Це було перше сповнення пророцтва Христа – даного пророком Даниїлом.
- Друге сповнення пророцтва:
Чи звернули ви увагу, що події в згаданих пророцтвах про Єрусалим, в різних Євангеліях нібито ті самі. Та перші вірші в обох Євангеліях суттєво різняться:
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення. (Луки 21 розділ)
15 Тож, коли ви побачите ту «гидоту спустошення», що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, – хто читає, нехай розуміє, – (Матвія 24 розділ)
Для початку наведемо вірші з книги Даниїла, про які говорив Христос (для загального розуміння). Це Даниїла 9 розділ:
27 І Він зміцнить заповіта для багатьох за один тиждень, а за півтижня припинить жертву та жертву хлібну. І на святиню прийде гидота спустошення, поки знищення й рішучий суд кари не виллється на спустошителя.
Та Даниїла 11 розділ:
31 І повстануть його війська та й зневажать святиню, твердиню, і спинять сталу жертву, і поставлять гидоту спустошення».
А тепер повертаємось до слів Христа. Отже, розбіжності в різних Євангеліях щодо однієї і тієї ж події дають пояснення щодо термінів, про які говорить Христос: стародавній Єрусалим – це місце поклоніння, де люди могли приносити жертви та виявляти свій благоговійний страх перед Творцем. «Гидота спустошення» – це оточення Єрусалиму, а точніше загроза знищення. Що в сучасному світі може представляти всі ці ознаки? В серії статей «Закон» ми розглядали той факт, що після страти Ісуса Христа євреї перестали бути вибраним Божим народом, як про це також говорять згадані вище пророчі вірші. Тож сучасний Єрусалим, навіть частково відбудований, вже не фігурує в другому сповненні пророцтва Христа – лише символічно. Справа в тому, що відкинувши Ізраїль, як обраний народ, Бог вибрав Собі людей зі всіх народів – на це вказують багато віршів, як в Старому, так і в Новому Заповітах (див. стаття «Обраний народ»). Тому стародавній Єрусалим представляє весь сучасний християнський світ. «Гидота спустошення» по суті не змінилась – це й надалі загроза знищення, от лише в значно більшому масштабі – глобальному. Як гадаєте, коли людству почало загрожувати глобальне знищення? Так, в минулому столітті – загроза ядерної війни. Перші прояви цієї загрози з’явились в 1945 році – при скиненні Сполученими Штатами атомних бомб на Хіросіму та Нагасакі. Потім, з «гонкою озброєнь» під час «холодної війни» ця «гидота спустошення» проявилась в повній мірі – а саме 1962 року, з Карибською кризою – коли світ реально став на межі тотального ядерного знищення. Що ж це за «святе місце», на якому з’явилась «гидота спустошення»? Поклоніння та всі помисли, а точніше благоговійний страх, належать лише Богові – нашому Творцеві. А на місце страху Божого став страх перед загрозою тотального знищення світу у ядерній війні.
Зі значенням термінів визначились. Що ж далі? Далі проводимо паралелі. В першому сторіччі н.е. загроза знищення Єрусалиму з’явилась в 66 році, але потім ніби зникла, – що дало змогу першим християнам втекти з небезпечного місця і уникнути знищення. Та вона повернулась в 70 році – і призвела до повного знищення Єрусалиму. В наш час загроза глобального знищення теж була і, з розпадом Радянського Союзу, здавалося б, зникла. Як і в першому столітті, з тимчасовим зникненням загрози знищення на теренах колишнього соціалістичного блоку люди масово почали «втікати в гори» (в Біблії гори часто символізують поклоніння Богу) – відкрилась свобода віросповідання. Внаслідок цього з’явилось багато різноманітних церков, всі хто бажав, приєднувались до різних релігійних організацій і тп. Та в теперішній час ця загроза знищення повернулась з новою силою. На світовій арені знову з’являються два протилежних табори, і кожен з них володіє неабиякою військовою міццю, в тому числі потужним атомним арсеналом. Один з цих ворогів – північний цар, згаданий нами в статті «Цар», має твердий намір змінити світовий порядок і вивести свою країну в світові лідери. І на «місце святе» – страх Божий, стає «гидота спустошення» – страх глобального знищення. Тож, фактично, пророцтво Христа про знищення Єрусалиму – це паралельне пророцтво до розглянутого нами пророцтва з Даниїла 11 розділу, яке ми розглянули в статті «Цар». Наслідком діяльності цього «північного царя» буде частина подій, описаних в вищенаведених пророцтвах Христа в Євангеліях від Матвія та Луки.
Зима. Субота.
Розглядаючи пророцтво Христа звернемо увагу на наступний вірш – Матвія 24 розділ:
20 Моліться ж, щоб ваша втеча не сталась зимою, ані в суботу.
Як гадаєте – до чого Ісус Христос сказав ці слова? Чи можуть ці слова вказувати на пору року та період, коли жителі Європи будуть вимушені втікати від жахіть війни? Мабуть що так.
Виходячи з того, що це пророцтво в першу чергу стосується саме нашого часу, то, можливо, варто зрозуміти, що воно означає для нас. Якщо з зимою все зрозуміло – це найгірший час для втечі, то що означає застереження щодо суботи? Адже мешканці європейських країн не святкують суботу – як це робили жителі стародавнього Єрусалиму, – а для них субота – це святковий період. Отже, доволі висока ймовірність того, що європейці будуть вимушені втікати саме в святковий період – взимку. А це – Новорічний період. Тож саме тоді до них може прийти війна… Тим паче, що, здається, й справді, ніхто не молиться про те, щоб цього не сталося взимку та суботу…
Скорбота
У світлі розглянутих нами подій варто розглянути продовження пророцтва Ісуса Христа – Матвія 24 розділ:
21 Бо скорбота велика настане тоді, «якої не було з первопочину світу аж досі» й не буде.
22 І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина; але через вибраних дні ті вкоротяться.
Як ми читали вище, наслідком повторного нападу римлян на Єрусалим 70 року нашої ери стало знищення Єрусалиму. Так і в наш час – повернення гидоти спустошення призведе до скорботи великої – зруйнування та спустошення християнської Європи, падіння так званого Заходу, а згодом і всієї сучасної цивілізації грішного людства. Саме про це і говориться в Об’явлення 18 розділ:
1 Після цього побачив я іншого Ангола, що сходив із неба, і що владу велику він мав. І земля освітилась від слави його.
2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: «Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!»
------------------------------
7 Скільки він славив себе та розкошував, стільки муки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму говорить: «Сиджу, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не буду!»
8 Через це одного дня прийдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спалений буде огнем, бо міцний Господь, Бог, що судить його!»
9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошували, коли побачать дим пожежі його.
10 Вони через страх його мук стоятимуть здалека та говоритимуть: «Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!»
11 І земні купці будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу, –
12 вантажу золота, і срібла, і каміння дорогоцінного, і перел, і віссону, і порфіри, і шовку, і кармазину, і всякого дерева запашного, і всякого посуду з слонової кости, і всякого посуду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармурового,
13 і кориці, і шафрану, і пахощів, і мирри, і ливану, і вина, і оливи, і тонкої муки, і пшениці, і товару, і вівців, і коней, і возів, і рабів, і душ людських.
14 І плоди пожадливости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, – і вже їх ти не знайдеш!
15 Купці цими речами, що вони збагатилися з нього, від страху мук його стануть здалека, і будуть плакати та голосити,
16 і казати: «Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссон і порфіру та в кармазин, і прикрашене золотом і дорогоцінним камінням та перлами,
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство»... І кожен стерник, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, – стали здалека,
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: «Котре до великого міста подібне?»
19 І вони посипали порохом голови свої, і закричали, плачучи та голосячи, і кажучи: «Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагатилися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожніло!
Сучасна Західна цивілізація веде активну торгівлю – на цій діяльності збагачуються різні компанії та країни. Та з падінням Заходу настане крах всієї світової економіки – тож це буде вагома причина для скорботи.
І у всьому цьому безладі, як і в першому столітті, врятуються лише ті, хто послухається слів Ісуса Христа – та «втече в гори». А гора в Біблії, як ми знаємо, символізує чисте поклоніння – Ісаї 2 розділ:
2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, – і полинуть до неї всі люди.
3 І підуть численні народи та й скажуть: «Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє – з Єрусалиму».
І Бог посприяє цьому – бо в продовженні Свого пророцтва Ісус сказав наступне – Матвія 24 розділ:
29 І зараз, по скорботі тих днів, «сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла», і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться.
30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді «заголосять всі земні племена», і побачать вони «Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних» із великою потугою й славою.
31 І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних – «від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його».
Як каже Ісус Христос у 31 вірші, Божі Ангели приймуть активну участь у скеровуванні побожних людей до гори дому Господнього на шпилі гір – до Божого народу.