1 - 2 - 3 - 4 - 5 - 6 - 7 - 8 - 9 - 10 - 11 - 12 - 13 - 14 - 15 - 16 - 17 - 18 - 19 - 20 - 21 - 22 - 23 - 24 - 25 - 26 - 27 - 28 - 29 - 30 - 31 - 32 - 33 - 34 - 35 - 36 - 37 - 38 - 39 - 40 - 41 - 42 - 43 - 44 - 45 - 46 - 47 - 48 - 49 - 50 - 51 - 52 - 53 - 54 - 55 - 56 - 57 - 58 - 59 - 60 - 61 - 62 - 63 - 64 - 65 - 66
Ісаї 22 розділ
Покарання Єрусалиму. Новий управитель для мешканців Єрусалиму.
Кілок
Історичним фоном цього пророцтва є напад ассирійського царя Санхеріва на Юдею та Єрусалим в часи пророка Ісаї, – ці події описані в 2 Царів 18, 19 розділи та 2 Хронік 32 розділ. Згідно контексту, на перший погляд пророцтво стосується стародавнього Єрусалиму та його провідників.
- Місто:
1 Пророцтво про долину Видіння.
*Долина Видіння – дослідники Біблії сходяться на думці, що це Єрусалим – місто, де Божі пророки отримували видіння. Як ми вже вказали, контекст це підтверджує.
Що це сталось тобі, що ти висипав увесь на дахи?
2 Місто сповнене галасом, місто гучне, місто веселе! Побиті твої – не побиті мечем, і не повмирали в війні.
3 Усі разом утекли твої проводирі, без вистрілу луку пов'язані; усі, хто з тобою знайшовся, пов'язані разом, – хоч вони повтікали далеко.
Звісно, в часи нападу ассирійців на Юдею таке цілком могло бути – що мешканці колись веселого та гамірного Єрусалиму були побиті та мертві, і що їхні проводирі їх покинули. Та тут вказується, що побиті вони не мечем, і повмирали не у війні, і їхні проводирі пов’язані без вистрілу луку. Що мав на увазі пророк у цих словах?
Дещо про побитих юдеїв Ісая згадував у 1 розділі:
4 О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, – ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, – обернулись назад!
5 У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще...
6 Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав'язувані, і оливою не порозм'якшувані...
Згідно контексту тут мова не про буквальні побиття та хвороби – тут говориться про стан духовності юдеїв. Через свої гріхи та провини вони втратили Божий захист – і наслідки цього сипались на них звідусіль, – вони страждали від нападів ворогів та від спустошення їхніх земель. А гріхи можуть спричиняти не лише духовні хвороби – вони можуть вбивати – Ефесян 2 розділ:
1 І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,…
*про те, як живі можуть бути мертвими читайте в статті «Мертві».
Саме так – контекст віршів розглядуваного розділу книги Ісаї схиляє до думки, що мова тут саме про духовне побиття та смерть. Та й зв’язати без вистрілу луку дуже легко може страх – мабуть, саме ним були зв’язані проводирі стародавніх юдеїв. Тому на Юдею чекали важкі часи: напад агресора – про що говориться далі:
- День збентеження:
4 Тому я сказав: Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся потішати мене, що народу мого дочка поруйнована, –
5 бо це день збентеження, і стоптання, і заколоту, день Господа, Бога Саваота, у долині Видіння, день розвалення муру та зойку на горах!
6 А Елам узяв сагайдака, у поході мужів з верхівцями, Кір же витяг щита.
7 І сталось, найкращі долини твої понаповнювались колесницями, а при брамі їздці понаставлені.
Як ми побачили в розгляді 21 розділу, Елам – це Персія, а Кір (Великий) – цар Мідо-Перської імперії.
Нагадаємо – фон цього пророцтва – напад Ассирії в часи панування Вавилону. Але далі мова про Мідо-Персію – імперію ПІСЛЯ Вавилону. Чому?
Хоча цар Мідо-Персії Кір Великий вів свої завоювання значно пізніше після життя пророка Ісаї, та він фігурує в цьому пророцтві Ісаї (і не лише в цьому). Як відомо, Кір Великий завоював Вавилон. Тож з цього можемо зробити висновок, що це пророцтво, як і інші з цієї частини пророцтв Ісаї, стосується падіння Вавилону великого – частиною якого в наш час є сучасна християнсько Європа. Тож згадані тут вірші паралельні пророцтву в Даниїла 11 розділ:
40 А в кінцевому часі зудариться з ним південний цар. І кинеться на нього північний цар колесницями, і верхівцями, і численними кораблями, і прийде на краї, і позаливає та перейде їх.
Як бачимо, що в пророцтві Ісаї, що в Даниїла – мова про численні колісниці та війська. А сам 5 вірш говорить про передбачувану Ісусом Христом скорботу велику (див. «Гидота»).
8 І відкрив він заслону із Юди, і ти поглянув того дня на зброю дому лісу.
*Дім лісу – зброярня, місце зберігання зброї.
9 І побачили в Місті Давидовім щілини, що багато їх стало, і зібрали води з ставу долішнього;
10 і порахували доми в Єрусалимі, і порозбивали доми ті на зміцнення муру;
11 і зробили ви між двома мурами збір для старого ставка, але ви не дивились на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна створив, ви не бачили.
Юда в наш час символізує тих людей християнської Європи, які все ж, хоч і в загальному, та намагаються жити згідно Божих Законів (див. «Ізраїль» та «Числа та народи»). Такими є значна частина християнської Європи – вони ніби й добрі, дотримуються Божих цінностей, – та це поверхнево. І коли для них стане актуальною загроза нападу Росії, вони намагатимуться облаштувати свій захист та протистояння агресорові. Та вони не враховують одного – це Бог спричинив цей напад – в покарання за негідне життя. Тож противитись Його Волі марно – треба шукати з Ним примирення. Та, на жаль, цього не робитимуть – тому й буде покарання:
- Боже покарання:
12 І Господь, Бог Саваот того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою.
13 Та ось радість і втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, викрикуючи: «Будем їсти та пити, бо взавтра помрем!»
Цікавий опис: в час, коли Бог Саваот був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатись веретою, – тобто, надійде час кари і скорботи – вони вирішать влаштувати святкування, – легковажно відносячись до загрози нападу (варто зазначити, що Ісус Христос попереджав, що напад на Європу найймовірніше відбудеться взимку саме в святковий період – див. «Гидота»). Такої легковажності та недалекоглядності Бог без кари не залишить:
14 І відкрив Господь Саваот в мої уші: Напевно не проститься вам беззаконство оце, аж поки ви не помрете, промовив Господь, Бог Саваот.
На фоні цих подій Бог змінить владу в символічному Єрусалимі:
- Самовпевнений управитель:
15 Так промовив Господь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителя, до Шевни, що над домом, та й скажеш:
16 «Що ти тут маєш, і хто тут у тебе, що гроба для себе тут видовбав?» Ти вирубав на висоті свого гроба, ти видовбав в скелі оселю собі,
В цих словах описується самовпевнений чоловік, впевнений в своєму