Марка 8 розділ
Чудесне нагодування чотирьох тисяч людей, ознака фарисеям, зцілення сліпого, майбутні страждання Ісуса Христа, як врятувати свою душу.
Фарисейська розчина
- Чудесне нагодування 4 тисяч людей:
1 Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них:
2 «Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого.
3 А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека».
4 І відказали Йому Його учні: «Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?»
5 А Він їх запитав: «Скільки маєте хліба?» Вони ж повідомили: «Семеро».
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові.
7 І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали...
9 А їдців було тисяч з чотири!
В 6 розділі Євангеліє від Марка описується, що п’ятьма хлібами та двома рибинами (разом сім одиниць – число Божої повноти) Ісус чудесним чином нагодував більше п’яти тисяч чоловік – після чого залишилось ще повних дванадцять кошів хліба. Зауважимо – саме дванадцять кошів – число людської повноти для Бога (див. «Числа та народи»).
У розглядуваному ж випадку є вже саме хлібів сім та трохи риби. І після чудесного нагодування чотирьох тисяч чоловік, залишилося сім повних кошів хліба…
Знаково, що в цих чудах Христа кількість їжі відповідає саме символічним числам, і що таких чуд Біблія описує саме два. Чому знаково? Та тому, що, як дає підстави розуміти Біблія, в Господній День буде два етапи подання духовної поживи людям: перший – перед початком та протягом цього Дня, а другий – в самому кінці. І це також відбуватиметься в пустелі – правда символічній, – адже пустеля в Біблії символізує світ грішного людства (див. «Пустеля»). І якщо першого разу РАЗОМ було сім одиниць продуктів – які складалися з п’яти хлібів та двох риб, то другого разу вже саме хлібів було сім. Зазначимо – в давні часи хліб складав основу раціону тогочасних людей. Тому те, що кількості хліба надається увага, вказує, що саме хліб символізує духовну поживу. Тож першого разу інформація ще не буде, так би мовити, повністю очищеною – ніби з домішками. Та вона приведе людей до Бога – що символізує дванадцять кошів хліба, що залишився. А другого разу інформація буде більш чистою, зрозумілою, вдосконаленою. Все це відповідає словам з Даниїла 12 розділ:
4 А ти, Даниїле, заховай ці слова, і запечатай цю книгу аж до часу кінця. Багато-хто дослідять її, і так розмножиться знання».
А також, Приповістей 4 розділ:
18 А путь праведних – ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
І вже після другого разу сприйняття людьми Бога стане відповідати Божим вимогам – на що вказує саме сім кошів хліба, що залишився…
- Ознаки фарисеям:
10 І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської.
11 І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба.
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: «Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана!»
13 І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув.
Якщо численні чуда, що чинив Ісус Христос, не були для фарисеїв ознакою, то які ще ознаки вони хотіли?.. Тому ознак вони й не отримали – бо не бачили. Саме тому, говорячи про стан духовності провідників юдейського народу, Ісус сказав наступні слова – Матвія 13 розділ:
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: «Почуєте слухом, – і не зрозумієте, дивитися будете оком, – і не побачите...
15 Затовстіло-бо серце людей цих, тяжко чують вухами вони, і зажмурили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути вухами, і не зрозуміти їм серцем, і не навернутись, щоб Я їх уздоровив!»
Таке відношення до Бога та до Його Посланця вкрай небезпечне – бо не тільки може призвести до загибелі, а ще й, так би мовити, може бути заразним:
- Фарисейська розчина:
14 І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого.
15 А Він їм наказував та говорив: «Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової!»
Вочевидь, Ісусові Христові такі думки були навіяні після нещодавньої розмови з фарисеями.
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: «Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим?
18 «Мавши очі – не бачите, і мавши вуха – не чуєте?» І не пам'ятаєте,
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, – скільки повних кошів із кусків ви зібрали?» Вони кажуть до Нього: «Дванадцять».
20 «А як сім на чотири тисячі, – скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?» І відказують: «Сім».
21 І сказав Він до них: «Ви ще не розумієте?»...
Фарисеї відмовлялися розмірковувати над побаченим – маючи Писання, а отже, знаючи пророцтва про Месію, – вони не аналізували вчинки Божого Посланця (Ісуса Христа) – тому й не отримали ознаки. А учні Ісуса Христа не зробили висновків з Його чудесного нагодування великої кількості людей мізерною кількістю їжі – вони не розуміли, що можлива відсутність їжі для Ісуса Христа проблемою не була. Тому вони й не зрозуміли суті слів Ісуса Христа щодо фарисейської розчини – бо неправильно сприймали зміст Його слів.
Отож, для того, щоб такого не ставалось, варто розмірковувати над побаченим та порівнювати це зі Святим Письмом – тобто, потрібно постійно пильнувати – Луки 21 розділ:
36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!»
А фарисеї, як можна зробити висновок зі Святого Письма, абсолютно не пильнували… або ж, пильнували не за тим – а як лишитися при владі…
Ісус Христос доволі влучно порівняв віру юдейських провідників з розчиною, – адже розчина, або закваска – це засіб для викликання бродіння тіста – щоб спечений хліб був пухким. І мала частка розчини, додана в тісто, викликала бродіння всього тіста. Фарисеї були зарозумілими та упередженими до трактування Божого Слова, та вважали свої погляди непомильними. Тому, навіть маючи переконливі докази Божої підтримки Ісуса Христа, вони не бажали Йому вірити – і це відводило їх від Бога – Євреїв 3 розділ:
12 Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
В наш час також є чимало людей, які не захочуть визнавати, що Господній День настав – і знехтують Божим запрошенням приєднатися до Його народу. А можуть бути віруючі, які очікуватимуть від подій Господнього Дня чогось іншого, ніж буде насправді. Що одним, що другим – для спасіння потрібно буде навчитися «бачити» та бути готовими змінюватися – щоб Вчення Ісуса Христа не стало для них «каменем спотикання» (див. «Камінь спотикання»). І кожен, навіть якщо «не бачить» – нехай просить в Ісуса Христа – Який може зробити зрячими навіть сліпих:
- Зцілення сліпого:
22 І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього.
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
24 І, зиркнувши, сказав той: «Я бачу людей, які ходять, немов би дерева»...
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, – і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все!
26 І послав Він додому його й наказав: «До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!»
В ті часи Ісус Христос зцілював сліпців фізично. В Останні Дні Він, як ми вказали вище, зцілюватиме духовних сліпців – аби вони цього бажали. А в Божому Царстві Він знову зцілюватиме і фізичні вади людей…
- Ким Є Ісус:
27 Потому пішов Ісус й учні Його до сіл Кесарії Пилипової, а в дорозі питав Своїх учнів, говорячи їм: «За кого Мене люди вважають?»
28 Вони ж відповіли Йому, кажучи: «За Івана Христителя, другі – за Іллю, а інші – за одного з пророків».
29 І Він запитав їх: «А ви за кого Мене маєте?» Петро Йому в відповідь каже: «Ти – Христос!»
30 І Він заборонив їм, щоб нікому про Нього вони не казали!
Отож, учні Христа таки щось «бачили» – не без допомоги Христа, Який багато-чого їм пояснював. Але ж вони самі хотіли побачити Месію – тому й пішли за Ним.
Ісус не афішував Свого статусу – ті, хто мав «побачити» – й так «побачить», а хто не «бачить» – спричинять сповнення пророцтва про Христа:
- Страждання, через які Ісусові потрібно було пройти:
31 І почав їх навчати, що Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, – але третього дня Він воскресне.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв набік Його, і Йому став перечити.
33 А Він обернувся й поглянув на учнів Своїх, та й Петру докорив і сказав: «Відступись, сатано, від Мене, бо думаєш ти не про Боже, а про людське!»
Звісно, Петро говорив зі щирими намірами. Та він, на відміну від Христа, не розумів всієї глибини Божого наміру – тому випадково став знаряддям спокуси в руках сатани.
Варто звернути увагу, що Ісус Христос сказав, що Йому ТРЕБА багато страждати. Це може видатися дивним – хіба не можна було зробити все це якось простіше – без страждань? Та, вочевидь, в світі сатани це було неможливо – адже сатана дуже хотів зламати Христа. Це перше. А друге – невірний Божий народ мав у повній мірі показати своє відношення до Бога та Його Сина – що юдеї й зробили. Після цього Бог міг їх відкинути – і вони перестали бути Божим народом (див. «Обраний народ»). До того ж, від часів Ісуса Христа почалося велике розшарування людства – на світ сатани, та на Божих людей – яким шлях вказав Ісус Христос – 1 Петра 2 розділ:
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
Отож, всім послідовникам Христа не варто очікувати від світу сатани, що буде легко – боротися доведеться:
- Як спасти свою душу:
34 І Він покликав народ із Своїми учнями, та й промовив до них: «Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста та й за Мною йде!
35 Бо хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Євангелії, той її збереже.
36 Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить?
37 Або що назамін дасть людина за душу свою?
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими».
Душа, про яку говорить Ісус Христос – це життя, вічне життя. Світ сатани спричинятиме спокуси та тиск. Але, що б людина не здобула в цьому світі сатани – все марно, – адже цей світ приречений і скоро промине – 1 Івана 2 розділ:
15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва, – це не від Отця, а від світу.
17 Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
Отож, для того, щоб залишатися з Ісусом Христом, потрібні рішучість та сила – щоб не піддатися тиску цього світу, і не «засоромитися» перед цьогосвітніми людьми через дотримання настанов Христа – тобто, не піти на компроміс. Від цього, як сказав Ісус, залежить наше життя…